Якщо ви зі скепсисом ставитеся до того, що всі ваші неприємності родом із дитинства, сьогодні ми розберемо кілька дитячих травм, які не дають вам жити нормальним життям. Впізнаєте себе в них – зверніться до спеціаліста.
Емоційно холодні батьки
Найчастіше ці люди живуть у токсичних відносинах. Вони чіпляються за партнера всіма можливими способами: все залежить від характеру відносин. Страх втрати, страх залишитися одному чи одній змушують людину робити те, що вона не хоче.
При цьому людина, яка живе у токсичних стосунках, нещасна. Часто виникають депресії. Позбутися самотності, навіть живучи в парі, практично нереально. Постійні підозри у бік партнера та необґрунтовані ревнощі можуть викликати розрив відносин.
Найголовніша проблема в тому, що людина після розриву токсичних відносин тут же знаходить такі самі. Вона не може самостійно розірвати це коло.
У чому причина такої поведінки
Якщо аналізувати дитинство такої людини, виявиться, що батьки недолюбили. У сім’ї були емоційно холодні стосунки, дитині не приділялося достатньо часу.
Дуже часто такі відносини виникають у сім’ях, де обоє батьків працюють, будують бізнес. У них просто немає на дитину часу та сил.
Другий варіант – батьки займаються лише собою. Це зустрічається в сім’ях, де дитина не була бажаною.
Що робити, якщо ваше дитинство пройшло в холодній атмосфері? Звернутися до психолога, який допоможе проаналізувати ситуацію та знайти з неї вихід.
Чому це важко зробити самостійно? Тому що ситуація, що травмує, вимагає виходу і слухача. Професійний психолог допоможе вам зробити висновки та зрозуміти, як виправити ситуацію.
Критика від батьків, вічне невдоволення
Якщо вас постійно критикували батьки, було мало похвали, зате було постійне невдоволення вами, то ваша потреба у коханні не закривається. Крім того, це призводить до важких комплексів: низької самооцінки, постійного невдоволення собою.
Такі люди порівнюють себе з оточуючими постійно. Вони не візьмуться за нову роботу чи не перейдуть у ранг вище, вважаючи себе негідними.
У сім’ї вони відчуватимуть постійну нестачу кохання. Межі для них розмиті, вони не розуміють, що таке особистий простір. Про те, щоб відкритися іншим людям, впустити їх у своє життя не може бути й мови.
Гіперопіка батьків
Коли змалку батьки вирішують, що дитині їсти, як одягатися, як зашнурувати черевики, з ким зустрічатися і так далі, у людини відпадає можливість і бажання вирішувати все самому. Це призводить до того, що самостійно вона не може визначитися зі своїми бажаннями та можливостями. Вона знецінює себе, свої здобутки, свої відносини.
Прийняти рішення самостійно? Що ви! Вона радитиметься багато разів і з усіма. Навіть із тими, хто не має компетенції у цьому питанні. Людина повністю знецінює себе та свої можливості.
У сімейних відносинах вона шукатиме того, хто все вирішуватиме за неї. Співзалежність – це мінімум, що вийде у такій сім’ї.
Розлучення батьків
Найчастіше із сім’ї йде батько. У цій ситуації дитині здається, що весь її тихий і комфортний світ (хоча він міг бути абсолютно некомфортним) зруйнований. Його зрадили, його забули, його покинули.
Травма може посилюватись ще й у тому випадку, коли батько просто перестає спілкуватися з дитиною. І дитяча психіка робить свої висновки: я винен, я поганий, я не гідний і таке інше.
Доросла людина з травмою зради буде складно ставитись до свого партнера. Швидше за все, назовні виходитиме гіперконтроль, що виникає зі страху втрати.
У сім’ї відносини також можуть бути токсичними. У спілкуванні з протилежною статтю виникатимуть складні моменти. Людина підсвідомо чекатиме, що її покинуть так само, як покинув батько.
Якщо батьки знецінювали
Коли батьки постійно порівнюють дитину з іншими дітьми, вони дають зрозуміти їй: ти не такий гарний, як інші, ти нічого не можеш, не вмієш і т.д. Так вирощується травма знецінення.
Що робитиме дорослий із цим?
Звичайно, буде бажання довести всьому світу, що ти не такий, як твій друг, колега по роботі тощо. Він усіма силами намагатиметься заслужити повагу та любов оточуючих, часто собі на шкоду. Низька самооцінка, постійний стан внутрішньої неповноцінності, невпевненість у своїх силах – це те, що заклали батьки своїми порівняннями.
Людина не виявить себе справжнього, бо підлаштовуватиметься під бажання інших. Вона робитиме все для оточуючих, часто на шкоду собі, аби задля похвали.
Як боротися з дитячими травмами
Зверніться до психолога. Більшість проблем у сім’ї вирішує саме особистий психолог. Тому що виправити іншу людину неможливо. Почніть із себе, зрозумійте, чому ви поводитеся саме так.
Почніть жити щасливо, розберіться з тим, що у вас вклали. І ви раптом побачите, що вас оточують чудові люди, котрі вас люблять. Дзвоніть зараз, не варто відкладати життя.
